Корисне

Інформаційний простір. Українські реалії: проблеми військової журналістики та освіти : матеріали VІІ Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 27 грудня 2017 р., 2017

У статті розглянуто тенденції використання фандрайзингових цифрових платформ для фінансування видавничих проектів, форми реалізації краудпаблішингу в сучасній видавничій галузі, описано перспективи розвитку краудфандингу як інноваційної бізнес-моделі у видавничій галузі цифрової доби. Ключові слова: бізнес-модель, краудпаблішинг, краудфандинг, фандрайзингова цифрова платформа.

У статті запропоновано авторську концепцію типологічної класифікації електронних видань, розроблену на основі порівняльного аналізу класифікацій електронних видань, представлених у науковому дискурсі, національних стандартах України і Російської Федерації, з урахуванням нових видів видань, що з'явилися з розвитком цифрових технологій, а також термінології, яка використовується в американській і західноєвропейській видавничій теорії та практиці.

У статті розкрито досвід застосування інноваційних методів організації навчально-го процесу в курсі «Книжкові видання» для майбутніх видавців та редакторів. Виявлено, що найефективнішим є поєднання контекстного і проблемного навчання. Запропоновано способи активізації навчального процесу в підготовці видавців­редакторів. Обґрунтовано потребу співпраці викладачів, студентів і роботодавців, національної мобільності. Ключові слова: інноваційні методи навчання, видавці­редактори, освітні тех-нології, педагогічні техніки. Постановка проблеми. Входження України у світовий освітній простір вимагає нових підходів до кожного кроку навчального процесу, його чіткої спрямованості на професійну підготовку, на перспективний запит роботодавців. Зміни у вищій школі й у видавничому цеху настільки динамічні, що викладачам доводиться щороку зміню-вати чи оновлювати не тільки програми, а й форми роботи з майбутніми фахівцями, оволодівати і педагогічними, освітніми, навчальними інноваційними технологіями, і видавничими та редакторськими водночас. Досвіди результативної організації такого навчання потрібно вивчати і шукати нових навчальних практик і педагогічних технік. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми вишколу майбутніх ви-давців і редакторів були темою обговорення у статтях Д. Бережньової [1], Т. Бор-ко [2], Н. Зелінської, Е. Огар, Ю. Фінклера, Н. Черниш [8, 3], І. Миклушка, Г. Ковали-шин [3], Я. Приходи [6], М. Тимошика [7], С. Фіалки [9] тощо. У науковій літературі окреслено комплекс проблем, на які потрібно звертати увагу в навчальному процесі, щоб оснастити майбутніх фахівців відповідними компетенціями, є спроби описати конкретні досвіди навчання, однак, їх ще мало. А якраз досвід з наступним вивчен-ням його ефективності може бути корисним для застосування якщо не повністю, то хоча б його фрагментів. Ще не маємо чітко сформульованих вимог від цеху як замов-лення на майбутнє. Утім цеховий і навколоцеховий простір настільки змінюється, що, можливо, й не готовий виставити комплексу нових компетенцій для свого май-бутнього потенційного працівника. Нам потрібні прогностичний аналіз, співпраця всіх, хто перебуває/буде перебувати на цьому полі культурних індустрій. Мета статті — описати інноваційні навчальні технології у навчанні майбутніх видавців-редакторів на прикладі курсу «Книжкові видання» на кафедрі видавничої справи та редагування КНУ імені Тараса Шевченка.

Розглянуто трансформацію моделей видання наукової періодики в умовах роз-витку ініціативи відкритого доступу до наукових досліджень. Визначено понят-тя «оверлейного журналу» як нової моделі публікації наукових статей, описано форми співпраці редакцій оверлейних журналів та репозитаріїв, особливості фор-мування змісту та переваги, які надає використання оверлейної моделі для всіх суб'єктів наукової комунікації. Запропоновано авторське бачення моделей видан-ня наукових журналів у цифровому середовищі. Ключові слова: гібридні журнали, журнали відкритого доступу, журнали за-критого доступу, оверлейні журнали, наукова періодика, постпринт, препринт, репозитарії.

АНОТАЦІЯ Розвиток інтернет-технологій став каталізатором появи цифрового самвидаву як нової бізнес-моделі видавничої діяльності. У статті розглянуто термінологічний дискурс, пов'язаний із варіативними пере-кладами в українськомовних та російськомовних наукових працях англійського терміна «self-publishing», введено до наукового обігу та запропоновано визначення понять «цифровий самвидав» та «інді-автори». На основі аналізу функціональних можливостей найбільш відомих зарубіжних цифрових платформ для сам-видаву виокремлено та схарактеризовано основні типи платформ, які надають авторам послуги з само-стійного видання, просування та дистрибуції книг: 1) незалежні платформи, які розглядаються як нова, альтернативна бізнес-модель видавничої діяльності; 2) платформи, створені роздрібними книготорговцями заради розширення асортименту; 3) платформи, створені традиційними видавцями для пошуку нових, пер-спективних авторів та диверсифікації діяльності. Доведено, що інтеграція цифрового самвидаву в систему книгорозповсюдження спричиняє дезінтермедіацію традиційних бізнес-моделей та створює загрозу втрати видавцями звичної ролі джерела контенту, а у систему книговидання — стає першим кроком до побудови інклюзивної моделі видавничої діяльності. Видавництва залишатимуться життєздатними, якщо посту-пово змінюватимуть пріоритети з продуктового виробництва на виробництво послуг, оскільки у майбут-ньому видавнича галузь буде все більш відкритою, а видавці стануть постачальниками послуг для авторів. Ключові слова: дезінтермедіація традиційних бізнес-моделей, інді-автори, інді-книги, інклюзивні бізнес-моделі, самвидав, цифровий самвидав

Розглянуто поняття "електронна бібліотека", "електронно-бібліотечна система", визначено особливості функціонування, моделі співпраці видавців та бібліотекарів з агрегаторами навчального контенту, переваги використання електронно-бібліотечних систем бібліотеками зарубіжних вишів.

Інформатизація наукової комунікації, застосування у практиці видання наукової періодики ідей Будапештської ініціативи відкритого доступу до наукових досліджень стали ка-талізатором формування нової моделі експертного оцінювання статей – відкритого онлай-нового рецензування. На відміну від традиційного закритого подвійного сліпого рецензування, яке має чіткі параметри й зрозуміле науковому співтовариству, відкрите рецензування поки що не має усталеного визначення та може бути реалізоване в інтернет-середовищі в різних формах. У статті визначено поняття " відкрите онлайнове рецензування " , описано переваги, не-доліки та перспективи його застосування у практиці роботи редакцій наукових журналів. Ключові слова: відкритий доступ, відкрите онлайнове рецензування, наукова стаття, якість експертного оцінювання.

Анотація. У статті на основі аналізу теоретичних джерел, зарубіжної та української видавничих практик запропоновано типологічну модель електронної навчальної літератури, окреслено перспективи розвитку електронного навчального книговидання як засобу формування інноваційного глобалізованого освітнього простору. Ключові слова: книжкові застосунки для мобільних пристроїв, навчальні програмні продукти, навчально-методичні комплекси, статичні електронні аналоги друкованих видань, цифрові навчальні ресурси.

Анотація. У статті на основі аналізу теоретичних джерел, зарубіжної та української медійних практик запропоновано авторське бачення співвідношення та дефініцій понять «мультимедійна редакція», «конвергентна редакція» та «крос-медійна редакція», які використовують у науковому дискурсі для аналізу трансформацій у новинних редакціях цифрової доби. Ключові слова: мультимедійна редакція, конвергентна редакція, крос-медійна редакція.

У тексті лекції розглянуто типологічну класифікацію офіційних окументів. Окрему увагу приділено видам нормативно-правових актів, що становлять основу офіційних видань.

У тексті лекції розглядаються основні етапи проходження законопроектів від їх подання до остаточного ухвалення, особливості редагування законопроектів, технічні аспекти забезпечення законотворчої роботи Верховної Ради України. Для студентів вищих навчальних закладів спеціальностей “Видавнича справа та редагування” та “Журналістика”, а також усіх, хто цікавиться цією темою.

У курсі лекцій розглядаються функціональні можливості редактора растрової графіки Adobe Photoshop CS, описуються особливості створення, редагування та підготовки до друку зображувальних оригіналів різних видів. Наприкінці видання для закріплення набутих навичок роботи у програмі подано практичні завдання до кожної теми, а також перелік клавіатурних скорочень Adobe Photoshop CS.

Видавнича культура української правничої літератури передбачає і вибір видавничого репертуару, і культуру редакційно-видавничої діяльності. Зважаючи на це, у монографії з’ясовано особливості формування сучасної мережі видавничих організацій, редакцій періодичних видань юридичної тематики, охарактеризовано репертуар виданої за 15 років незалежності України правничої літератури у розрізі типологічних та тематичних груп, визначено методи формування авторського середовища правничої літератури, теоретичні засади редакційного опрацювання текстів чинних нормативно-правових актів, особливості рекламування та розповсюдження літератури правової тематики.